Безбар'єрність

Власов Анатолій Васильович народився 09 січня 1990 року в селі Олександрівка. Саме тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут він зробив свої перші кроки у доросле життя. З 1997 по 2005 рік Анатолій навчався у місцевій школі, де здобув середню освіту. Після закінчення школи вступив до Інгулецького технікуму, обравши спеціальність «Технологія відкритих розробок». Успішно завершивши навчання, отримав професію машиніста бурової установки. Свій трудовий шлях Анатолій розпочав охоронцем на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті. З 2011 по 2023 рік працював за здобутою професією. "Навесні 2023 року добровільно став на захист України та вступив до лав Збройних Сил України. Службу ніс у складі 95 окремої десантно штурмової бригади на Мар’їнському напрямку Донецької області — одному з найважчих напрямків бойових дій." Під час виконання бойових завдань Анатолій отримав поранення. Через стан здоров’я йому було встановлено групу інвалідності. Проте навіть після пережитого він не втрачає сили духу. Його історія — це приклад мужності, незламності та відновлення. Вона нагадує нам про важливість безбар’єрності — створення у суспільстві умов, у яких кожен ветеран, кожна людина після поранення чи складних життєвих випробувань матиме підтримку, повагу та можливість жити повноцінним життям. Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи доступність будівель. Це про ставлення, розуміння, підтримку для кожного, хто повернувся з війни та потребує допомоги у відновленні. 💙💛 Дякуємо нашим Захисникам за мужність, силу духу та любов до України.

Щороку 12 травня у світі привертають увагу до проблеми синдрому хронічної втоми — стану, який суттєво впливає на якість життя людини, її працездатність та соціальну активність. Це не просто перевтома, а складний стан, що потребує розуміння, підтримки та доступу до медичної допомоги.

Щороку 5 травня світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю. Цей день — не лише про підтримку, а й про нагадування: кожна людина має рівні права, можливості та гідність незалежно від стану здоров’я.

Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру чи доступ до послуг. Це передусім про можливість жити, працювати, виховувати дітей і не втрачати надію, навіть коли життя змінюється назавжди. Саме такою є історія родини Кельбаса Андрія Олександровича.

Третьокласники вирушили у справжню подорож до пізнання себе: грали в інтерактивні ігри, ділилися своїми вміннями та відкривали власні «суперсили»

Безбар’єрність — це не лише про доступність середовища. Це про людей, їхню життєву стійкість, відкритість до змін і здатність об’єднувати навколо себе інших. Саме такою є життєва історія Кривоцюк Лідії Миколаївни — жінки, яка все своє життя присвятила служінню громаді.

Щороку 7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я — день, який нагадує про найцінніше для людини — її здоров’я. Це не лише відсутність хвороб, а й фізичне, психічне та соціальне благополуччя.

Щороку 2 квітня світ відзначає Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм — день, покликаний підвищити обізнаність про аутизм та сформувати у суспільстві розуміння, прийняття й підтримку людей з розладами аутистичного спектра.

Безбар’єрність — це принцип організації простору й послуг так, щоб ними могли користуватися всі люди без винятку: незалежно від віку, стану здоров’я, рівня мобільності чи соціального статусу. Це комплексний підхід до формування середовища, у якому усуваються фізичні, інформаційні та соціальні перешкоди.

Щороку 21 березня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації. Цей день є нагадуванням про важливість рівності, поваги до людської гідності та неприпустимість будь-яких проявів дискримінації за ознакою раси, національності чи походження.