Пенсійний вік — не є підставою для припинення трудової діяльності
Безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ до приміщень чи послуг. Це і про подолання вікових стереотипів. Адже пенсійний вік — не межа активності, професійності та бажання працювати. Яскравим прикладом цього є життєвий шлях Іноземцева Валерія Вікторовича.
Я народився 7 червня 1963 року в селі Володимирівка Казанківського району Миколаївської області. Тут минули його дитячі роки, тут він завершив навчання у школі. Згодом продовжив освіту в СПТУ-11 у селищі Казанка, а у 1981 році вступив до Мелітопольський інститут сільськогосподарства, де здобув спеціальність інженера-механіка, - каже Валерій Вікторович.
Після завершення навчання був направлений до колгоспу «Ленінська Іскра», де працював на посаді головного інженера до 2000 року. Його професіоналізм, відповідальність і відданість справі стали запорукою стабільної роботи господарства.
З 2000 по 2006 рік Валерій Вікторович працював у місті Кривий Ріг на ТОВ «Соркар». Зміна місця роботи й напрямку діяльності не стала перешкодою — навпаки, дала новий досвід і можливість розвиватися.
З 2006 року він переїхав до села Олександрівка, де й донині працює землевпорядником. Попри досягнення пенсійного віку, Валерій Вікторович не зупинився. Його багаторічний досвід, знання та відповідальне ставлення до роботи є надзвичайно цінними для громади.
Його історія — це приклад економічної та соціальної безбар’єрності. Коли вік не стає перепоною, а досвід — визнається перевагою. Коли людина має можливість працювати, бути корисною та реалізовувати себе незалежно від років.
Суспільство без бар’єрів — це суспільство, де поважають професійний шлях людини, її внесок і прагнення залишатися активною. Іноземцев Валерій Вікторович доводить: справжній фахівець завжди затребуваний, а бажання працювати — не має вікових обмежень.
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна #володимирівськагромада
