Безбар’єрність у дії: життєвий шлях та служіння громаді Бориса Васильовича Мотулька
Безбар’єрність — це не лише про пандуси, доступність установ чи послуг. Це насамперед про рівні можливості для людини реалізовувати себе, працювати та бути корисною громаді незалежно від віку, життєвих обставин чи статусу. Саме таким прикладом є життєвий шлях Мотулька Бориса Васильовича.
Після проходження строкової служби в армії Борис Васильович розпочав свою трудову діяльність водієм, згодом працював на різних посадах у колгоспі. Завдяки відповідальності, наполегливості та повазі з боку односельців він неодноразово брав на себе управлінські функції, працюючи там, де це було найбільш необхідно громаді.
Важливим етапом його життя стала робота на посаді сільського голови Олександрівської сільської ради. У цей період Борис Васильович докладав зусиль для розвитку села, вирішення повсякденних проблем мешканців, збереження стабільності та взаєморозуміння в громаді.
Сьогодні, перебуваючи на пенсії, він не зупинився й не відійшов від активного життя. Борис Васильович продовжує служити людям, працюючи старостою Олександрівського старостинського округу. Його приклад доводить: вік не є бар’єром, коли є бажання працювати, передавати досвід і бути корисним своїй громаді.
Історія Бориса Васильовича — це приклад соціальної безбар’єрності, коли людина має можливість реалізувати свій потенціал упродовж усього життя, а громада цінує досвід, мудрість і відданість спільній справі.
Саме такі люди формують сильну громаду — відкриту, доступну та згуртовану, де кожен має право бути почутим і потрібним.
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна #володимирівськагромада
