Мишоподібні гризуни – небезпечні шкідники сільськогосподарських культур.
Щорічно значної шкоди сільськогосподарським угіддям завдають мишоподібні гризун. Вони знищують посіви, пошкоджують зерно в сховищах та сприяють поширенню хвороб серед людей і тварин. Їх шкідливість оцінюється не лише втратами врожаю, але й витратами на контроль їх популяцій.
Мишоподібні гризуни є одними із найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осінньо-зимового періоду. Частіше у сільськогосподарських угіддях області зустрічаються звичайна та гуртова полівки, курганчикова та польова миші. Основними місцями резервації мишоподібних гризунів являються багаторічні трави, особливо люцерна, переважно другого і третього років, хащі бур’янів, лісосмуги, узбіччя доріг тощо, з яких проходить міграція на посіви озимих культур.
Мишоподібні гризуни за характером розмноження належать до поліциклічних видів, які дають кілька приплодів протягом року, тому їх чисельність швидко змінюється і може сягати надзвичайно великих цифр.
Ще однією особливістю мишоподібних гризунів є висока плодючість, що за сприятливих кормових і погодних умов зумовлює їх масове розмноження.
За наявності достатньої кількості корму полівки, які живуть на посівах сільськогосподарських культур, успішно розмножуються взимку. Сприятливі місця для зимівлі полівок — скирти соломи і сіна та посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння, площі багаторічних трав із великим травостоєм.
До зниження чисельності гризунів призводять такі природні фактори як нестача кормів, холодна і волога погода, ранні морози до випадання снігу, утворення льодової кірки в полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір та посушливі весна й літо.
Важливою складовою регулювання чисельності є моніторинг розвитку та шкідливості гризунів. Методи проведення обстеження:
-
візуальний огляд – обстеження території на наявність нір, ходів, пошкоджених рослин;
-
підрахунок нір – на польових ділянках визначають кількість активних нір, даний метод дозволяє оцінити щільність популяції.
Також важливою умовою підтримання низької чисельності гризунів являється проведення агротехнічних і господарських заходів, перешкоджаючих заселення гризунами посівів. Недопущення втрат при збиранні врожаю, вчасно проведений обробіток грунту значно обмежують час перебування гризунів на зібраній площі. Особливо ефективною є глибока оранка, під час якої знищуються нори, гнізда, запаси шкідників, поверхневий обробіток в цьому плані менш дієвий. Проводити ці роботи потрібно якісно, не допускаючи огріхів, так як саме в таких місцях буде проходити скупчення шкідників.
Винищувальні заходи проводять з урахуванням економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) – це показник кількості гризунів на одиницю площі, яка викликає збитки, що перевищують витрати на боротьбу з ними. Для мишоподібних гризунів у польових умовах ЕПШ зазвичай становить: 1–3 колонії на гектар для зернових культур та 3–5 колоній на гектар для багаторічних трав.
Винищувальні заходи захисту включають застосування родентицидів або біологічних препаратів. Їх використовують у якості принад, які виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, парафінованих або воскових брикетів тощо. Принади розкладають в жилі нори із наступним їх притоптуванням.
В сільському господарстві використовують біологічні препарати та родентициди лише ті, які включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Під час проведення захисних заходів слід дотримуватись Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.1001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Л. Батрак Головний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ ДПСС в Миколаївській області
