💙 Безбар’єрність починається з розуміння
У нашому суспільстві дедалі частіше говорять про безбар’єрність — і це не лише про пандуси чи ліфти. Це про людей, про можливість для кожного жити, навчатися, мріяти та розвиватися без перешкод.
Приклад родини Бабарикіних — яскраве свідчення того, що жодні обставини не можуть зупинити прагнення до знань і мрій.
Мама, Наталія Анатоліївна і тато Максим В’ячеславович, щодня підтримують свого сина — Владислава, який має спинально-м’язову атрофію. У півтори рочки батьки помітили, що син ще не хотить, як його однолітки. Тоді і почали бити на сполах, але, на привеликий жаль, лікарі встановлювали діагноз цілих 5 років.
Попри хворобу, Влад навчається у школі, має чудові успіхи й неймовірну жагу до знань. «Вчителі приходять до нас додому, допомагаючи здобувати освіту та рухатися до своєї мети — стати програмістом. Так йому досить некомфортно довго сидіти, але йому подобається навчатися, тим паче, що кожен вчитель знаходить підхід до Влада самостійно. Це що стосується навчання. Що стосується побутових справ – йому завжди готова прийти на допомогу я, чоловік чи, навіть, молодша сестра.», - каже мама Наталія Анатоліївна.
Владислав — приклад справжньої сили духу та мотивації. Його історія нагадує нам, що безбар’єрність — це не милосердя, а рівність можливостей.
Коли ми створюємо умови, у яких кожна дитина може навчатися, спілкуватися, реалізовувати свій потенціал — ми будуємо суспільство майбутнього.
Безбар’єрність починається не з законів, а з нашого ставлення.
З поваги, підтримки, відкритості.
З бажання побачити у кожній людині не обмеження, а талант.
Давайте разом творити світ, у якому кожна дитинка зможе здійснити свою мрію — незалежно від фізичних бар’єрів.
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна #володимирівськагромада
