Небезпечний карантинний шкідник : вузькозлатка ясенева смарагдова
Вузькозлатка ясенева смарагдова вкрай небезпечний шкідник для ясенів, особливо таких видів, як американський, пенсільванський, європейський, маньчжурський та чорний. Може пошкоджувати деякі види в`язів, горіху, а також інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Свою назву ясенева смарагдова вузькотіла златка отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелений із золотистим, бронзувато або фіолетовим блиском, окрас черевця переливчастий червонувато-пурпурний.
Батьківщина ясеневої смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis Fairmaire) – Корейський півострів, північно-східний Китай, Монголія. У цих регіонах златка заселяє місцеві види ясена та деякі інші породи дерев.
Поширення в Україні:
Харківська, Луганська області
Морфологічні та біологічні особливості:
Жук ясеневої златки 8,5-15,00 мм завдовжки і 3,0 – 3,5 мм завширшки. Тіло вузьке і видовжене, клиновидне, яскраве, синьо-зеленого (смарагдового) кольору з металевим відтінком. Личинки 26-32 мм завдовжки, вершково-білого кольору. Тіло плоске і широке. Голова маленька, коричнева. Черевце складається з 10 сегментів. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Способи поширення
-
самостійні перельоти (жуки можуть летіти на відстань 500 м-1 км від кормового дерева);
-
з саджанцями ясена (чи інших рослин-господарів) ;
-
будь якими транспортними засобами із зон масового розповсюдження;
-
з деревиною та виробами з неї (в т.ч. з пакувальними матеріалами, круглою деревиною, гілками, дровами, трісками розміром понад 2,5 см)
Всі життєві стадії цього шкідника (крім дорослих) ведуть прихований спосіб життя (яйця в тріщинах кори, личинки, лялечки, молоді жуки в корі або заболоні), що ускладнює їх виявлення. Ушкоджені дерева не мають чітких ознак пошкодження при початковому зараженні.
Ознаки можуть бути помітними через 2-3 роки після першого зараження, особливо якщо його початок відбувається у верхній частині дерева. Ознаки на деревах також спочатку можна сплутати з симптомами захворювань або наслідком недостачі вологи.
Основні ознаки пошкодження дерев :
-
крона стає розрідженою;
-
крона починає всихати зверху до низу;
-
під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою ;
-
на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми.
Шкодочинність:
Великої шкоди завдають як імаго, так і личинки. Імаго живляться листям дерев, личинки шкодять стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Заселені дерева мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирають, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.
Методи виявлення:
-
проведення обстежень за допомогою феромонних пасток;
-
проведення візуального обстеження рослин-господарів;
-
проведення обстежень за допомогою клейових пасток з приманкою, дерев-пасток або клейових стрічок.
Отже златка ясенева смарагдова є одним із найнебезпечніших шкідників ясенів у світі. Її поширення в Україні викликає занепокоєння, оскільки місцеві види ясенів є дуже вразливими до ураження. Боротися з цим шкідником надзвичайно складно, тож головна увага має бути зосереджена на профілактиці, ранньому виявленні та локалізації осередків зараження.
