Захист озимих культур в ранньовесняний період
Тривалий зимовий період, різка зміна відлиг зі зниженням температури призводять до виснаження рослин озимих культур і як наслідок – низької енергії їх відростання після відновлення вегетації. Підживлені навесні рослини пшениці після перезимівлі швидко поправляються, добре ростуть і продуктивніше використовують запаси грунтової вологи.
Перше весняне підживлення озимих проводять після сходу снігу при поновленні вегетації рослин, у період кущіння , коли температура не вище 10°С. Для нівелювання стресу у рослин при переході від низьких до плюсових температур, зміцнення імунітету, підвищення стійкості проти несприятливих факторів зовнішнього середовища у фазу весняного кущення доцільно провести позакореневе підживлення посівів мікродобривами, регуляторами росту рослин, як в чистому вигляді так і в баковій суміші із засобами захисту рослин.
Не можна забувати і про профілактику захворювань та боротьбу зі шкідниками.
З огляду на ризики раннього поширення борошнистої роси, септоріозу і решти хвороб варто планувати інтенсивний ранній захист фунгіцидами.
Використання інсектицидів, якщо чисельність шкідників перевищує економічний поріг шкодочинності.
Вибір препарату з урахуванням фаз розвитку культури та специфіки шкідника .
Регулярний моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських посівів, уміння правильно визначити хворобу за перших симптомів, знання особливостей розвитку хвороб та їхньої шкодочинності на різних етапах розвитку рослини має велике значення для обрання правильної стратегії хімічного захисту озимих зернових культур.
Також слід пам’ятати про захист посівів озимих зернових від бур’янів. До боротьби з бур’янами слід завчасно підготуватись, негайно подбати про засоби боротьби – гербіциди. Сьогодні на ринку є великий асортимент гербіцидів, різних за якістю, спектром і особливостями дії . Перевагу слід надавати гербіцидам, які контролюють широкий спектр бур’янів, мають тривалий період застосування (від весняного кущіння до появи прапорцевого листка), ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5 градусів С).
Протруєння насіння ярих культур. Сажкові захворювання.
Врожай завжди починається з якісного та здорового насіння, якому забезпечили гарні умови для проростання та захист від хвороб на ранніх етапах росту і розвитку. Незабаром посів ярих зернових культур, яким дуже важливо закласти міцний, здоровий фундамент майбутнього врожаю, дати можливість потужного старту культурі.
Для отримання якісного врожаю зернових колосових культур перешкодою можуть стати одні з найбільш шкодочинних хвороб зернових – сажкові хвороби. Серед видового складу таких хвороб, які можуть загрожувати посівам зернових колосових культур, виділяють: тверду сажку (Tilletia caries Tul.), летючу (Ustilago tritici Pers), карликову (Tilletia controversa Kuehn), стеблову (Urocystis tritici Koern).
Ураження зернових культур сажковими хворобами призводить до того, що зерно стає небезпечним харчовим продуктом. Мікроорганізми, як у період вегетації, так й в процесі зберігання, обумовлюють накопичення у зерні мікотоксинів, які негативно впливають на здоров’я людей і сільськогосподарських тварин та не може експортуватися в інші країни.
Тверда сажка(Tilletia caries)
Перші ознаки хвороби проявляються на стадії молочної стиглості. Визначити заражений колосок можна по сплюсненій формі та насиченому зеленому кольору. При пошкодженні зернівки виділяється сіра рідина з характерним запахом. По досягненню повної стиглості ці симптоми пропадають, а замість зерна в колосі формуються чорні мішечки. Після обмолоту вміст мішечків (теліоспори гриба) потрапляє на поверхню здорового врожаю. Разом з ним він йде до ґрунту при посадці. Там гриб активізується (особливо у вологих умовах) та вражає нову рослину. Також теліоспори можуть міститися на сіялках, тарі та іншому інвентарі.
Карликова сажка (Tilletia controversa)
Більш шкідлива, ніж тверда і становить серйозну загрозу для вирощування пшениці. Уражені посіви практично не дають врожаю. Її наявність може призвести до значних втрат урожаю, погіршення якості зерна та проблем із реалізацією продукції.
Визначити зараження карликовою сажкою можна на етапі кущіння. Головною ознакою є підвищена кущистість та сповільнене зростання. У колосках при цьому формуються 6-7 сажкових мішечків. Поширюється хвороба тим же чином, що й тверда сажка, відбувається це перед початком виходу в трубку. На полях із слабокислим, нейтральним або слаболужним ґрунтом зараження відбувається швидше. Також виявлений зв’язок з обробкою – при дрібній обробці рослини інфікуються сильніше.
Уражені рослини значно нижчі за здорові (на 30-50%).
Листя може мати темно-зелений відтінок і виглядати грубішим.
Колоски уражених рослин менш розвинені, часто зменшеної довжини.
Замість нормальних зерен у колосках утворюються чорні, порошкоподібні спори (теліоспори). Уражені рослини достигають пізніше за здорові.
Летюча сажка
(Urocystis tritici ) особливо великої шкоди може завдавати посівам ячменю, пшениці, житу. Уражені рослини не утворюють зерна, надземна маса їх на 30-40% менша, ніж здорових.
Замість здорових зерен у колосі формуються темні, пилоподібні спори (спорангії).
Колоски часто виглядають розкритими, зерна в них відсутні.
Колос набуває сірувато-чорного забарвлення через спори гриба.
При сильному ураженні можна відчути неприємний запах риби або гнилі.
Уражені рослини можуть зацвітати раніше за здорові, але зерна в них не формуються.
Стеблова сажка
(Ustilago tritici) уражує пшеницю, жито.
Проявляється хвороба на стеблах, листках і пазухах листа у вигляді довгастих опуклих смуг довжиною в кілька сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошується. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин. Джерелом інфекції є зерно та грунт, де теліоспори зберігаються більше року. Зараження проходить від моменту проростання насіння до утворення першого листка.
Для уникнення зараження посівів сажковими хворобами потрібно дотримуватися правил агротехніки:
-
якісний обробіток ґрунту;
-
дотримання сівозміни та просторової ізоляції;
-
відмова від дуже ранніх строків сівби;
-
якісне очищення насіннєвого матеріалу;
-
знезараження тари та сівалок;
-
вирощування стійких до хвороб сортів;
-
знищення злакових бур’янів – резерваторів інфекції;
-
протруєння насіння якісними протруйниками.
Для протруювання насіння необхідно підбирати препарати з відповідним спектром дії згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни і залучати до роботи осіб, які мають посвідчення про право роботи з пестицидами.
Систематичне проведення обстежень посівів та вчасно проведені захисні заходи даватимуть можливість стримати розповсюдження шкідливих організмів та вберегти врожаї зернових колосових культур.
Головний спеціаліст
ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області
Л. Батрак
