Впровадження системи НАССР в закладах освіти
В Україні з 2017 року триває поетапний обов’язковий перехід на систему управління безпечністю харчових продуктів – НАССР (міжнародно визнаний метод виявлення та управління ризиками, пов’язаними із безпечністю харчових продуктів). Насамперед, це стосувалося великих потужностей, а до 20 вересня 2019 року всі українські підприємства харчової галузі, в тому числі і заклади освіти, охорони здоров’я та соціального обслуговування, які надають послуги з харчування, в тому числі постачальники та перевізники харчових продуктів, мають впровадити цю систему. Контроль за безпечністю харчування в закладах освіти, охорони здоров’я та соціального обслуговування буде здійснюватися за новими правилами.
Окрім впровадження системи НАССР, суб’єкт господарювання, який надає послуги з харчування в закладах освіти, охорони здоров’я та соціального обслуговування, має бути внесений у Державний реєстр потужностей операторів ринку (або, у разі необхідності, отримати експлуатаційний дозвіл). Оператор ринку повинен мати можливість встановити інших операторів ринку, які постачають йому харчові продукти, тобто забезпечити простежуваність.
НАССР в закладах освіти – важливий інструмент для контролю безпеки харчування. Адміністрація зобов’язана впровадити і постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.
Головним завданням системи HACCP - є аналіз небезпеки і проведення поетапного контролю за усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.
Програма-передумов системи НАССР охоплює такі процеси:
- Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.
- Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.
- Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро - та газопостачання, освітлення тощо.
- Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.
- Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).
- Здоров’я та гігієна персоналу.
- Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності.
- Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби.
- Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.
- Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.
- Зберігання та транспортування.
- Контроль за технологічними процесами.
- Маркування харчових продуктів та інформування споживачів.
Членами груп НАССР можуть бути: директори закладів освіти, заступники директорів з навчально-виховної роботи, кухарі харчоблоків, медичні сестри.
Важливо, щоб ця система дійсно працювала та була ефективною, а не була тільки на папері. Наявність на підприємстві діючої системи управління за безпечністю харчових продуктів НАССР – це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.
Сподіватися на те, що придбавши «Сертифікат про впровадження НАССР», можна працювати без проблем, не варто. Наявність лише сертифікату не є панацеєю, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження такої системи буде перевірятися аудиторами Держпродспоживслужби України.
НАССР – це організація процесів так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів.
Дотримання основних принципів НАССР закладах освіти призводить до цілого ряду позитивних моментів:
1)унеможливлення потрапляння до споживача не якісного продукту, адже
ще на етапі приймання від постачальника можна в документальній формі відстежити методи контролю, які пройшла сировина перед тим, як потрапити до їдальні;
2)контроль за санітарно-гігієнічними умовами технологічного процесу (миття та дезінфекція кухонного та столового інвентарю, дотримання правил особистої гігієни, прибирання сміття та відходів, боротьба з шкідниками, приготування страв);
3)своєчаснаутилізаціяабоповерненняпостачальникупродуктівненалежноїякості;
4)уникнення перехресного забруднення продукції шляхом дотримання правил зберігання харчових продуктів, враховуючи товарне сусідство (згідно вимог НАССР, сирі і готові продукти повинні зберігатися окремо).
Баштанське районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
