УВАГА! Небезпечний шкідник сарана!
На території Миколаївської області можливе зростання шкодочинності небезпечного шкідника – сарани (Locusta).
Сприятливими для шкідників є високі температури за невеликої кількості опадів, що характерно для цього року. В Харківській області вже запроваджено особливий режим захисту рослин у зв’язку з масовим поширенням цього виду шкідника. За зверненням Національного агенства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова від 28.06.2024 відмічено поширення в південних районах Республіки Молдова, розташованих поблизу Болградського району Одеської області перелітної сарани (Locusta migratoria).
На теренах нашої держави спалах чисельності саранових вперше було зафіксовано в 1923-1925 роках в Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. В подальші роки періодично спалахи фіксувались в степовій та лісостеповій зонах. Сарана – спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих родини справжніх саранових, які поширені на всіх континентах. В Україні налічується до 20 різновидів сарани, серед яких найпоширенішими є сарана італійська, або прус, перелітна, або азіатська та різні види кобилок.
Сарана - унікальна істота з двома альтернативними генетичними програмами розвитку – стадною та поодинокою. За невеликої щільності популяції личинки і дорослі особини (імаго) ведуть поодинокий спосіб життя. Та в роки зі сприятливими умовами (спека та посуха) поведінка комах різко змінюється, і вся їх маса переходить в стадну форму. Скупчившись в зграї з більше 10 тис. особин, сарана кочує на великі відстані, знищують на своєму шляху все, що росте на землі. При тому, у спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а через спрагу).
Сарана - типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію, тощо. Сарана поодинокого способу життя малоактивна, особини відрізняються яскраво вираженими статевим ознаками і захисним забарвленням. Комахи стадного способу існування мають більш яскраве забарвлення, добре пристосовані до польотів та не мають статевих відмінностей.
Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (+20…+28 °С). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Личинки змушені скупчуватися в місцях, де ще є зелень. Згуртовані личинки дотикаються одна до одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Саранові час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Особливу небезпеку для культур становлять зграї перелітних саранових. Дорослі саранові групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів.
Заходи боротьби з сарановими
Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням. За наявності 1-2 і більше ворочок на 1 кв. м та високої щільності саранових за попередньої вегетації планують суцільні хімічні обробки.
Обробки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз. / 1 кв. м, нестадних саранових 10-15 екз. / 1 кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи сидять на рослинах.
Нагадуємо, що при проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування. Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Ліна БАТРАК
Головний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області
