Африканська чума свиней: що потрібно знати, щоб захистити господарство?
Африканська чума свиней (далі-АЧС) вже упродовж десяти років шкодить галузі свинарства України і сьогодні немає жодної області, де б не виникало це захворювання. Так з початку 2024 року натериторії Казанківської ОТГ виявлено захворювання АЧС серед диких свиней.
Наразі з метою ліквідації і недопущення розповсюдження вірусу АЧС, забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в районі фахівцями структурних підрозділів Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та Баштанської районної лікарні ветеринарної медицини здійснюються заходи відповідно до вимог Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 року №111.
Нагадуємо, що Африканська чума свиней – це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно і характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами внутрішніх органів.
Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней:
- вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я;
- людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести збудник хвороби на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;
- збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.
Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней?
АЧС - це:
• гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);
• висококонтагіозна (надзвичайно заразна);
• інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);
• вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому немає лікування);
• хвороба (хворобливий стан організму – тварина має підозрілий вигляд, не такий, як завжди);
• хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).
Холод тільки консервує збудник АЧС
У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, понад 3 місяці – у гною, до 4-8 місяців – у ґрунті.
Вірус залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років.
Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями.
Як відбувається зараження свиней?
Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина.
Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.
Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, у яких широко практикується згодовування свиням харчових відходів.
Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей вірус може деколи знову потрапляти до свійських свиней.
Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно дотримуватися наступних правил:
- утримувати свиней у приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;
- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
- при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;
- не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;
- не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
- не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;
- не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;
- не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;
- ретельно і комплексно боротися з гризунами;
- проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини.
Що має зробити людина, у якої захворіла або загинула свиня?
У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це державну ветеринарну установу, яка знаходиться на адміністративній території.
Пам’ятайте, що лише дотримання перерахованих правил може вберегти господарство від зараження АЧС. Поки власники свиней не почнуть їх виконувати, захворювання продовжуватиме поширюватися Україною.
Баштанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області: вул. Соборна, 69, м. Баштанка, Миколаївська обл., 56101,тел.: (05158) 2-55-25.
Баштанська районна лікарня ветеринарної медицини МОДЛВМ,
Казанківський відділ вул.Робітнича,13, смт.Казанка, Миколаївська область, 56002, тел.(05164)9-11-96
