СИЛЬНІ, НЕЗЛАМНІ, ВІЛЬНІ…
Миколаївська обласна військова адміністрація розповідає про людей, які мешкають в різних куточках нашого регіону та своїми вчинками надихають інших.
МАРИНА БЛАКИТНА - вчителька фізичного виховання (м. Миколаїв)
Марина Блакитна разом з сином та донькою готують домашні смаколики для захисників та передають на передову. У такий спосіб підтримують воїнів і дякують за захист.
У той лютневий ранок родина Марини - чоловік та двоє дітей прокинулися від потужних вибухів на околицях Миколаєва.
💬«Я зараз згадую все це і йдуть мурахи! До останнього не вірили…Коли зранку 24-го цей жахливий звук літака і вибухи. Перший, другий… Відразу почали читати в новинних чатах, що відбувається. А потім включили телевізор і побачили Президента України Володимира Зеленського, який оголосив, що в країні вводиться воєнний стан», – ділиться спогадами про початок широкомасштабного вторгнення росії в Україну Марина Блакитна.
Відразу ухвалили рішення вивозити сина та доньку до батьків у село під Нову Одесу. Самі ж залишалися у місті, оскільки мали лежачого родича. Зі слів Марини, їздили у село декілька разів, привозили продукти. Намагалися встигнути до розведення мостів. Тоді вперше жінка побачила українських захисників, які готувалися тримати кругову оборону.
💬«Наступного ранку, коли дізнались, що йдуть ворожі війська на Баловне, Гур'ївку, то дуже перелякалась за рідних. Два тижні був суцільний жах для мене, тому що глушили зв'язок, а діти там в селі й це було просто пекло», – говорить Марина.
Ці переживання за дітей стали ключовими в ухваленні рішення про евакуацію, тож жінка вивозить сина та доньку за кордон. П'ять місяців перебували у рідних, втім у серпні минулого року повернулися додому. Як раз в цей період окупанти прицільно обстрілювали Миколаїв і вдень, і вночі.
💬«Ми якраз приїхали в місто і донька виходить в центрі. А я поїхала по справах. Вона дзвонить і запитує: "Мама, що робити? Мені страшно…". Телефоную сусідці та кажу їй, мовляв, Оксано, біжи до доньки, бо бомблять. Руки, ноги тряслися тоді. Отак нас зустріла рідне місто!» – ділиться спогадами Марина.
Аби якось відволіктися від думок, вчителька разом з сусідкою почали робити для захисників зміцнюючі суміші - колотили горіхи, додавали меду і фасували по маленьких банках. Через знайомих волонтерів відправляли на передову. А за деякий час почали додавати до пакунків і випічку. За один раз роблять до півтисячі пиріжків. Поратися на кухні допомагають діти.
💬«Син перемелює м'ясо, крутить фарш, сам смажить пиріжки, потім фасує. Донька пахлаву чи піцу якусь виготовляє. Робимо порціонно, щоб зручно було хлопцям брати, бо немає коли засиджуватися та їсти», – розповідає вчителька.
За її словами, продукти частково закуповують власним коштом. Допомагають і рідні та знайомі, а також колеги-педагоги. Хтось дає борошно, хтось - олію, хтось переводить донати. Двічі на місяць домашні смаколики з Миколаєва відправляються до захисників.
💬«Моя мрія, щоб скоріше все закінчилося нашою Перемогою. Я дуже хочу, щоб хлопці знали - ми тут у тилу підтримуємо, любимо та чекаємо!» – додає на завершення Марина Блакитна.
🩵💛Нагадаємо, Миколаївська обласна військова адміністрація започаткувала проєкт "Сильні, незламні, вільні!" до Дня Конституції України.
👨💻Якщо Ви знаєте людину, яка надихає інших та готові поділитися її історією з усіма, пишіть у коментарях або надсилайте на месенджер Фейсбук сторінки Миколаївської ОВА.
#проєктсильнінезламнівільні, #миколаївщина, #всебудеукраїна