Профілактика отруєння бджіл пестицидами
З настанням весни пробуджується природа, з’являються перші квіти, і бджоли-трудівниці вилітають з вуликів збирати солодкий нектар. На жаль відносно теплі зими сприяють добрій перезимівлі й некорисних комах-шкідників, які пошкоджують сільськогосподарські культури, плодові і ягідні дерева та кущі. Тому після настання середньодобової температури вище +5…+8 °С з’являються і перші непрохані гості, які при масовому розмноженні здатні значно знижувати врожаї, а в окремих випадках – повністю знищувати посіви культурних рослин. У таких випадках землекористувачі всіх форм власності вимушені застосовувати хімічні препарати (пестициди), які дозволяють обмежити чисельність шкідливих організмів.
На часі актуальним є питання безпечного внесення хімічних засобів захисту рослин (ЗЗР) для боротьби з шкідниками, бур’янами і хворобами на різних сільськогосподарських культурах. Не допускаючи при цьому порушень, які призводять до погіршення стану здоров’я людей, забруднення навколишнього середовища та хімічного токсикозу бджіл.
Цей інформаційний матеріал присвячений саме захисту бджіл від отруєння пестицидами, які кожного року фіксуються по всій Україні. За даними науковців, 95% випадків хімічного токсикозу викликають інсектициди, 4% – гербіциди і 1% припадає на інші препарати.
Дотримання простих правил дозволить уникнути певних непорозумінь між сільгоспвиробниками та пасічниками, адже аграрне виробництво та бджільництво залежні одне від одного. Бджоли дають не лише мед чи пилок, але й збільшують врожайність сільгоспкультур на 30-40%, запилюючи їх. А пасічники матимуть кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників.
Забороняється використовувати пестициди і агрохімікати, які не включені до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Завчасно, але не менше чим за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація сільськогосподарських підприємств згідно з ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ про місце, строки, назву препарату та методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж поля, що обробляється, повинні бути встановлені попереджувальні знаки.
Роботи з пестицидами, слід проводити у ранкові (до 10) та вечірні (18-22) години. Допускається проведення обробок удень у похмурі та прохолодні денні години з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.
Всі проведенні хімічні обробки повинні фіксуватися в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001- 98 ).
Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці, соняшнику та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.
Працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати свідоцтво і посвідчення про право роботи з пестицидами і агрохімікатами.
Рекомендується використовувати нетоксичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку: вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім'ї в зимівник.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробці пестицидами 2 класу небезпечності обмеження льоту бджіл становлять біля 3-4 діб, а третього класу – 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1 - 2 дні при зниженні температури і підвищенні вологості повітря. Бджоли можуть переносити ізоляцію в гнізді до 4-5 діб при достатній вентиляції та забезпеченні необхідною кількістю води. У гнізді при цьому повинні бути якісний мед і перга.
Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти Акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання Акту проводять комісійне обстеження пасіки.
До складу комісії входять:
- представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує комісія;
- представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби;
- представник територіального органу Національної поліції України.
До роботи Комісії залучається власник обстежуваної пасіки або
Уповноважена ним особа.
До роботи Комісії також можуть бути залучені за згодою:
- фізичні особи та суб’єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки;
- представники профільних громадських об’єднань - не більше ніж дві особи, які здійснюють діяльність у цій місцевості.
Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами у лабораторію направляють Акт та супровідний лист, в якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.
Головний спеціаліст
ГУ Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
Л.Батрак
