Натхнення не має пенсійного віку: історія життя, присвяченого творчості.
У межах теми безбар’єрності ми продовжуємо розповідати історії людей, які доводять: справжня творчість не знає вікових обмежень, а бажання розвиватися, створювати й ділитися своїм талантом не залежить від віку чи життєвих обставин.
Сьогодні наша розповідь — про Долженка Олександра Михайловича, людину, чиє життя нерозривно пов’язане з музикою, творчістю та рідною Володимирівкою.
Олександр Михайлович Долженко народився 19 січня 1956 року у селі Володимирівка. Любов до рідного краю, його людей та особливу атмосферу малої батьківщини він зумів передати у творчості. Про рідне село була написана пісня, назва якої говорить сама за себе: «Тут я народився, тут я і живу».
У 1964 році Олександр Михайлович пішов до місцевої школи, де навчався до 1972 року. Після цього, у 1972–1974 роках, здобував професійну освіту в Миколаївському державному професійно-технічному училищі.
У 1974 році розпочав службу у Збройних Силах СРСР у місті Севастополі. Саме під час служби музика стала невід’ємною частиною його життя. Олександр Михайлович почав писати пісні, грав у духовому оркестрі на трубі, виступав у ансамблі.
🎺 Армійські роки стали важливим етапом його творчого становлення.
Після служби Олександр Михайлович повернувся до рідної Володимирівки. Музика продовжувала жити в його серці та щоденному житті. Він грав на танцях у сусідньому селі, даруючи людям гарний настрій і незабутні вечори.
Паралельно працював слюсарем у жіночій тракторній бригаді. Згодом його професійний шлях був пов’язаний із дитячими садочками, де він працював акомпаніатором одразу у трьох дошкільних закладах.
🎼 Життя, присвячене культурі
З 1980 року Олександр Михайлович почав працювати у Володимирівському будинку культури. Тут він присвятив багато років творчості, музиці та роботі з людьми. Він організовував ансамблі, навчав людей співам та грі на всіх інструментах.
У 2016 році Олександр Михайлович вийшов на пенсію. Але пенсійний вік не став для нього завершенням творчого шляху. Він продовжував працювати у Володимирівському будинку культури, залишаючись активним учасником культурного життя громади.
У 2022 році він завершив трудову діяльність, але не завершив творчість.
І це, мабуть, найважливіше.
Сьогодні Олександр Михайлович самостійно пише пісні та мелодії. Він продовжує створювати нове, експериментувати та освоювати сучасні технології. На сьогоднішній день він написав більше 100 пісень.
Для корегування мелодій використовує штучний інтелект. Це чудовий приклад того, що навчатися новому ніколи не пізно, а сучасні технології можуть стати інструментом для реалізації творчого потенціалу людини у будь-якому віці.
Олександр Михайлович періодично публікує свої пісні у Тік-Ток за посиланням https://www.tiktok.com/@user752812340085, де до нього звертаються люди, які хочуть поширювати та використовувати його пісні. І він із великою щедрістю ділиться своєю творчістю — не бере за це грошей.
Для нього музика — це не лише професія чи спосіб заробітку. Це частина його життя, його душі та можливість дарувати людям емоції.
💙 Безбар’єрність — це можливість бути собою
Історія Олександра Михайловича — це приклад того, що безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність.
Це також про можливість:
✨ розвиватися у будь-якому віці;
✨ освоювати нові технології;
✨ продовжувати займатися улюбленою справою після виходу на пенсію;
✨ ділитися своїм талантом з іншими;
✨ бути потрібним громаді;
✨ реалізовувати власні мрії та творчі ідеї.
Його історія доводить: пенсія — це не кінець активного життя, а новий етап, у якому можна відкривати нові горизонти.
Олександр Михайлович продовжує писати музику. А отже, продовжує жити творчістю, мріяти, створювати й надихати інших.
🎶 Натхнення не має пенсійного віку. Талант не має терміну придатності. А справжня творчість завжди знаходить шлях до людських сердець.
💙💛 Володимирівська громада — це люди. Їхні історії, таланти, праця та мрії. І кожна така історія робить нашу громаду сильнішою, людянішою та безбар’єрнішою.
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна #володимирівськагромада
